З досвіду вчителя хімії

  З досвіду вчителя хімії

  

Створення умов для формування освіченої, культурної, інтелігентної людини, становлення дружніх стосунків між учнем і вчителем на основі педагогічного спілкування – це мета вчителя хімії Любаніної Галини Григорівни. „Поганий вчитель підносить істину, хороший вчить її знаходити ”. Цей вислів відомого німецького вченого – педагога Адольфа Дістервега є орієнтиром учителя у педагогічній діяльності.

Шкільний предмет хімія – один із найскладніших. Вивчення хімії в школі має велике значення для розвитку творчих здібностей учнів, уміння мислити й використовувати свої знання для на практиці. Для цього учень повинен добре володіти математичними знаннями і розвиненою уявою. Зорієнтуватись у великому потоці інформації, уміти її опрацювати, аналізувати учні зможуть лише на основі глибокого розвитку мислення, вмінь учитися, самостійно здобувати знання. Тому робота вчителя хімії Любавіної Галини Григорівни спрямована на розвиток дивергентного (творчого) – нестандартного мислення учнів.

Дослідження вчених свідчать, що до моменту, коли людина стає дорослою і завершує освіту, вона використовує лише 10–15% свого розумового потенціалу. Тому Галина Григорівна не лише передає  учням знання, а й постійно розвиває розум своїх вихованців.

Процес розвитку розумових здібностей дитини спирається на систему психічних якостей, які забезпечують його перебіг, а саме: сприймання – увага; мислення – уява. У сприйманні діагностуються творчі властивості дитини: вміння у звичайному побачити щось нове, оглянути його в новому ракурсі, в незвичайному взаємозв’язку одних предметів з іншими.

Важливою складовою творчого процесу є дивергентне (творче) - нестандартне, нешаблонне  мислення. Таке мислення інваріантне, найчастіше інтуїтивне, на відміну від конвергентного – логічного і послідовного в етапах розв’язання певної проблеми.

Проблема використання навчального матеріалу з хімії для розвитку дивергентного мислення учнів вивчена недостатньо. Як організувати самостійну пізнавальну діяльність учнів на кожному уроці, щоб навчити учнів знаходити подібність і відмінність між об’єктами?  Як навчити з нових позицій розглядати відоме?  Як спонукати їх до пошуків невідомих шляхів розв’язання задач?  Якого характеру мають бути задачі, щоб вони спрямовували мислення дитини на пошуки?  А якщо задачі виходять за межі стандарту? Щоб розв’язати дані проблеми вчитель  апробувала систему вправ, поетапне й систематичне використання яких сприяло б розвитку нестандартного мислення.

Планомірне використання проблемних завдань дивергентного характеру починає  з 7–х, 8-х класів і вважає це одним із найефективніших засобів розвитку творчого мислення школярів. Так, учням 8-х класів систематично пропонує завдання такого типу:

1.     Напишіть рівняння реакції, за якими, маючи лише магній, калій перманганат та воду, можна добути магній оксид кількома способами.

2.     Як. використовуючи лише воду, калій, вуглець, хлор та цинк сульфід, добути нормальну кількість солей? Напишіть рівняння відповідних реакцій, укажіть умови їх перебігу.

3.     Які речовини можна одержати, виходячи лише з натрію, водню, кисню, хлору та магнію? Напишіть рівняння відповідних реакцій, вкажіть умови їх перебігу, назвіть добуті речовини.

4.     Запропонуйте різні шляхи добування барій нітрату, виходячи з барій карбонату, хлоридної кислоти та арґентум нітрату. Напишіть рівняння відповідних реакцій, укажіть умови їх перебігу.

5.     Запропонуйте якнайбільше реакцій,завдяки яким можна добути барій карбонат.

6.     У вашому розпорядженні є кальцій, вода та цинк. Вам дозволяється взяти ще одну речовину, наявність якої дасть можливість одержати  максимальну кількість речовини, що належить до різних класів неорганічних сполук .Яка речовина вам потрібна? Відповідь обґрунтуйте.

7.     Напишіть формули невідомих речовин, які задовольняють наведені схеми перетворень:

? + ?→ Алюміній сульфат + Вода;

? + ?→ Купрум(ІІ) хлорид+ ?;

?+ HCI → ?↑+ CaCI₂+ H₂O;

? + K₂SO₄ →? + KNO₃

Характерною ознакою всіх наведених завдань є відсутність єдиної правильної відповіді. При виконанні таких завдань у процесі дослідницької, пошукової діяльності учні вдосконалюють уміння виконувати розумові дії, оперувати на практиці усіма набутими уміннями і навичками. Розв`язування таких завдань розвиває логічне мислення, формує практичний стиль мислення, інтуїцію.

Не одне покоління вчителів задавало питання про те, яким має бути урок, як його провести й організувати, щоб одержати максимальну віддачу.

Сьогодні існує багато форм і методів навчання хімії, що орієнтовані на краще засвоєння учнями навчального матеріалу, підвищення якості вмінь і навичок. Для досягнення цієї мети вчитель будує  урок таким чином, щоб він був не лише цікавим, але й не перевантаженим для учня. Інтерес учнів до уроку та його ефективність зростають, коли поряд із класичними методами  широко використовуються активні форми навчання. Тому на своїх уроках Галина Григорівна намагається поєднати традиційні та інноваційні методи навчання.

З метою стимуляції пізнавального ставлення до навчання, розвитку творчого, продуктивного мислення, самостійності, вміння спілкуватися один з одним використовує активні форми й методи навчання.

Учитель вважає, що пояснення й демонстрація самі по собі ніколи не дадуть дійсно ґрунтовних знань, тому що процес навчання – не автоматичне вкладення навчального матеріалу в голову учня, він вимагає напруженої розумової діяльності учня та його власної участі в цьому процесі. Коли учень чує, бачить й обговорює, він починає розуміти, а коли на уроках хімії він виконує тренувальні завдання, розв’язує задачі, проводить лабораторні досліди, він одержує не лише знання, але й уміння, а якщо ще й передає свої знання іншим, то стає майстром.

Починаючи працювати у 7 – класах, вчитель поступово вводить елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших інтерактивних технологій, таких, як мозковий штурм, робота в парах, мікрофон та ін..

Різновидом групового обговорення є технологія „мікрофон ”. Таку форму роботи Галина Григорівна використовує як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє учням швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи пропозицію. Для цього вчитель  дає учням невелику вказівку, що виконує роль мікрофона, задає запитання, а учні, передаючи один одному „ мікрофон ”, відповідають на них. Учні повинні говорити швидко й лаконічно. Під час використання цієї технології відповіді не коментуються й не оцінюються. Іноді цей прийом поєднує  з роботою „ незакінчені пропозиції ”. Наприклад,  у 7 класі вивчаючи тему „ Основні хімічні поняття ”, запропонувала  учням за варіантами заповнити таку картку:

1)    Дрібна частка речовини – це …

2)    Речовина, що складається з атомів одного хімічного елемента, називається … .

3)    Певний вид атомів називається … .

4)    … води складається з …Оксигену та … Гідрогену.

5)    Гниття м’яса – це …процес, тому що в результаті утворюються … .

6)    Скошена трава, звалена в стіг, швидко нагрівається і …, а звалена в яму, утрамбована й закрита зверху шаром землі, зберігається … .

Під час перевірки знань хімічних елементів, формул кислот і назв солей Галина Григорівна  використовую технологію „ сніжний ком ”. Клас поділяє на три групи по рядах. Кожен ряд одержує перфокарту.

Кожен учень повинен заповнити клітинку й швидко передати іншому. Виграє той ряд, який першим правильно виконає завдання.

Перфокарта 1

Хімічний знак	Вимова	Назва елмента
К
	Аргентум
		Плюмбум
N
		Фосфор
	О

Перфокарта 2

Формула кислоти	Назва кислоти	Назва солі
НСІ
	Сульфатна
		Нітрати
H3PO4
	Карбонатна
		Силікати

Для колективного обговорення використовує  технологію „ мозковий штурм ”. Кожному надає можливість висловитися, всі ідеї приймаються й не критикуються. Така технологія спонукає учнів до вияву творчості, дає їм можливість вільно висловлювати власні думки.

Усі ці технології передбачають загальну (фронтальну) роботу всього класу та використовуються в комбінації з іншими формами роботи.

Інтерактивна технологія кооперативного навчання може бути використана як на уроках засвоєння нових знань, так і на уроках застосовування знань, умінь і навичок. Учитель впроваджує таку роботу  в парах, як: „одна – дві – усі разом ”,

„ міркувати, працювати в парі, обмінюватися думками ”,  „один проти  одного ”, яка ефективна на всіх етапах навчання учнів. Вона дає учням час поміркувати, обмінятися ідеями й лише потім висловити свої ідеї класу. Це сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлювати свої думки, ідеї, розвиває критичне мислення, вміння переконувати й обстоювати свою думку.

Під час роботи в парах учні перевіряють знання один одного, проводять й аналізують  експеримент. На таку роботу дає суворо визначений час, після закінчення якого кожна пара представляє результати своєї роботи, учні обмінюються своїми ідеями з усім класом. Учням подобається технологія

 „ один проти одного ”, коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку технологію вчитель  використовує в усіх класах. Наприклад, у 8 класі під час вивчення теми „ Генетичний зв'язок неорганічних речовин ” запропонувала одній групі скласти ланцюжок реакцій для іншої групи із запропонованого набору речовин (Zn, ZnO, Zn(OH)₂ ZnCI₂) або (C, CO₂, H₂CO₃, CaCO₃), після чого групи, одержавши генетичний ланцюжок, написали рівняння реакцій. Таку роботу проводить  в 10-х та 11-х  класах під час узагальнення знань про основні класи органічних речовин і генетичний зв`язок між вуглеводнями.

Для активізації розумової діяльності вчитель використовує життєвий досвід учнів. Так, при підготовці учнів до активного сприйняття нового матеріалу пояснює  значення хімії в практичному житті людини. Наприклад, розпочинаючи вивчення теми „Сульфатна кислота ” визначає  її значення в житті людини вступом „…Не часто вам доводиться мати справу з сульфатною кислотою, без предметів першої необхідності: хліб, овочі, крупи нам не обійтися. А щоб одержати їх у достатній кількості необхідний гарний врожай, а його забезпечує правильне й своєчасне внесення добрив. На виготовлення добрив витрачається близько половини всієї сульфатної кислоти, яку одержують на хімічних заводах…”

Лекції, семінари, бесіди, експерименти, заліки – тести, диференційовані різнорівневі завдання активізують пізнавальну діяльність учнів, надають їм творчого характеру.

Одною із форм роботи вчителя є дискусія, яка дає можливість учням обмінюватись ідеями, враженнями, активізувати розумову діяльність, а також почути міркування однокласників.

Галина Григорівна звертає увагу й на виховну мету уроку: підвищення мотивації навчання, виховання доброзичливості і відкритості, вільного висловлювання своїх думок.  Тому за свій принцип обрала: «Для того щоб навчатися учням було цікаво, то треба цікаво їх вчити…»