Забезпечення прісною водою населення Землі

11 фактів про воду

Золотий запас України 

Відео

ТЕМА      Забезпечення прісною водою населення Землі

МЕТА РОБОТИ:

Ø дослідити запаси прісної води на Землі;

Ø проаналізувати проблему швидко зростаючого водного дефіциту  в деяких регіонах світу;

Ø обґрунтувати заходи з охорони води від забруднення;

Ø  показати шляхи вирішення проблеми забезпечення прісною водою окремими країнами.

ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ:  прісна вода

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:   користуючись засобами масової інформації проаналізувати;

Ø роль води у природі і житті людини;

Ø особливості прісної води та її світове значення;

Ø сьогоденне вирішення проблеми питної води на Землі.

                                                          Зміст                                        

Тези……………………………………………….…… …..2
Вступ………………………………………………………..4
1.    Водні ресурси світу……………………………………6
1.1. Структура водних запасів  світу ..…………………….6
1.2. Проблема швидко зростаючого водного дефіциту …..7

1.3 Причини нестачі прісної води…………………………8
2.    Забезпеченість прісною водою регіонів світу …….….8
2.1.  Країни Європи………………….………………….....10
2.2.  Азія……………………………………..……………...10
2.3.  Країни Північної та Латинської Америки…………....11
2.4.  Африка………………………. ……………………..…11
2.5.  Австралія та країни Океанії     ….………………...…..11
3.  Покращення забезпеченості катастрофічних
територій прісною   водою……………………….….....…..12
4.    Висновок………………………………………......……14
5.    Список використаної літератури……………................15

6.    Додатки………………………………………........……16

Вступ

  Однією з найважливіших особливостей Землі, яка відрізняє її від інших планет сонячної системи, є наявність великих мас води у вільному стані. Ця вода становить оболонку нашої планети — гідросферу.

Світові запаси води складаються з рідкої ( солона і прісна), твердої (прісна) і газоподібної (також прісна) води. З цієї кількості води 97,2% припадає на світовий океан (табл. 1)[1, с.64] . Через велику солоність ця вода практично майже не використовується. Води суші становлять незначний об’єм — 0,07% (включаючи позаполярні льодовики).

Для використання у промисловості і побуті придатні прісні води. Запаси прісної води на Землі не такі вже й великі: приблизно 250 тис.км³ води в озерах, 50 км³ — у річках. Найбільша її кількість льодовитим щитом вкриває Антарктиду. Льодовий щит Антарктиди містить близько 24 км³ замерзлої води,  площа його більша 13млн.км³,  максимальна товщина перевищує 4 км [2, с.37].  Запаси цих вод досі використовуються у малих кількостях.

Значні запаси підземних вод — приблизно 8 млн. км³. Використовуються вони  практично також недостатньо в зв’язку з труднощами добування. Вода підземних джерел набагато чистіша за поверхневу. Після природної фільтрації вона, як правило, містить менше і завидливих часточок, і шкідливих хімічних елементів. Таку воду можна пити й без будь-якого попереднього очищення та знезараження.

На ґрунтову вологу припадає 65 тис. км³, на озера — 223 тис. км³, з яких приблизно 55% води зосереджено в проточних прісних озерах, а 45% — в озерах безстічних з водами різної солоності. Найменший об’єм води в річкових руслах — 1,2 тис. км³, або менш ніж 0,0001 об’єму загального запасу.

Води, придатні для всіх видів використання, становлять незначну частину загальних запасів води на Землі.

Сьогодні в багатьох куточках нашої планети потреба в прісній воді починає перевищувати її доступність. В даний час одна люди з шести, тобто більше мільярда людей по всій Землі, страждають від нестачі питної прісної  води. Відповідно до даних ООН, до 2025р. більш ніж половина країн земної кулі або зазнає серйозного перевантаження (наприклад, коли потрібна більша кількість прісної води, ніж є), або ж там виникне відвертий дефіцит. До середини століття вже до трьох чвертей населення Землі зіткнеться з проблемами прісної води. Отже, обсяг прісних водозапасов світу невеликий в цілому і розосереджений по території материків дуже нерівномірно. До того ж поверхневий стік піддається різким сезонним коливанням, що знижує можливості його господарського освоєння.

 На малюнку 1 відображено забезпеченість ресурсами річкового стоку у розрахунку на душу населення (тис. куб. М / рік) по материках і частинам світу. А на малюнку 2 середня витрата води найбільших річок (м 3 / с). [4]

 Мал. 1 Забезпеченість ресурсами річкового стоку у розрахунку на душу населення.

Мал. 2 Середня витрата води найбільших річок (м 3 / с)

води, зазвичай швидко проходять по руслах річок.

Вода! Ти не  маєш ні смаку, ні запаху, тебе не змалюєш, ти даєш насолоду. Ти не просто необхідна для життя, ти є саме життя…

Антуан де Сент-Екзюпері

І.  Водні ресурси світу

1.1   Структура водних запасів світу

Нині у світі неухильно зростає рівень споживання води. Лише за останніх 100 років воно збільшилось в 12 разів і дорівнює 5000 км³. До останнього часу вода вважалась невичерпним багатством. Але водні ресурси є відносно невичерпними: їх загальна кількість на планеті залишається незмінною, але якість погіршується. Прісні води становлять близько 2,5% об’єму гідросфери. Але людина може використовувати лише її незначну частину. Недоступними для застосування на сучасному етапі залишаються води льодовиків (69% прісної води), більшість підземних вод (30%), боліт, а також вод, що містяться в ґрунті та в живих істотах[3, с.72]. Реально придатними для освоєння визнаються води річок і прісних озер. За показником річкового стоку світовими лідерами постають Азія, Латинська й Північна Америка (табл. 2)  [1, с.68], (діаграма 1,2).

Наведемо дані про ресурси і використання води основними економічними регіонами світу на початку 90х років XX ст. [4]. 

Природні ресурси і використання води економічними регіонами

З таблиці випливає, що арабські країни найближчі до повного вичерпання своїх водних ресурсів, а деякі з них вже сягнули цієї межі. Набагато краща ситуація в інших регіонах, хоч і там наведені середні дані не дають жодного уявлення про гостроту водної кризи у широкому поясі на південь від Сахари.

Населення цих місць повинно витрачати години, аби добратися до джерела неякісної питної води і принести її рідним.

1.2.   Проблема швидко зростаючого водного дефіциту

Найбільшими споживачами води є сільське господарство, промисловість, комунальне господарство. Сільське господарство використовує майже 70% загального споживання води, причому більша частина цього об’єму не зворотно втрачається під час зрошення. Промисловість забирає понад 1/5 води. Найбільш водомісткими галузями є целюлозо – паперова, хімічна і металургійна промисловість.

На планеті гостро постала проблема дефіциту прісної води. Вона спричинена насамперед бурхливим розвитком господарства та постійним збільшенням об’єму стічних вод.

Річковий стік земною кулею розподіляється надзвичайно нерівномірно. Поверхню суші за її водним балансом ділять на дві різко відмінні частини: область надлишків вологи і разом з цим нестачі тепла, а також область нестачі вологи і майже вся Австралія, більша частина Африки, західні райони північної Америки і близько 30% Південної Америки.

Найменшою питомою водозабезпеченістю (на душу населення) характеризується Європа, де проживає майже 15% всього населення світу і де ресурси річкового стоку дорівнюють лише 7% світових запасів. Тут у 1980р. на одного жителя припадало тільки 4,6 тис.м³ води, тоді як у Південній Америці — 48,8, Північній Америці — 21,3, В Азії і Африці — відповідно 5,1 і 9,4 тис. м³.

 Водний дефіцит поки що має регіональний характер. Його особливо відчувають регіони з сухим та жарким кліматом. Вода в наш час перетворюється у найдорожчу сировину, замінити яку іншими видами сировини неможливо. Крім того, 2/3 населення світу постійно вживає неякісну воду. Проблема водопостачання стала однією з найважливіших у житті і розвитку суспільства. Існує реальна загроза того, що проблема водного дефіциту переросте в глобальну.

Нестачу води вже сьогодні відчуває 1/3 населення планети. Добра вода стає предметом експорту .

1.3   Причини нестачі прісної води

Проблема нестачі прісної води виникла з таких трьох основних причин:

 1) інтенсивне збільшення потреби у воді в зв’язку з швидким ростом народонаселення планети і розвитком галузей діяльності, які вимагають великих витрат водних ресурсів;

2) втрати прісної води внаслідок  скорочення водоносності річок;

3) забруднення водойм промисловими і побутовими стоками.

Витрати прісної води на найрізноманітніші потреби людського суспільства, безсумнівно, зростатимуть і надалі. Тому дбайливе, раціональне використання водних ресурсів стає особливо важливим завданням.

ІІ   Забезпеченість прісною водою регіонів світу

Прісна вода присутня тільки на 40% поверхні планети. Інші 60% території не забезпечені прісною водою, або мають її крайній недолік.

Запаси прісної води на Землі розподіляються вкрай нерівномірно. В одних регіонах планети води достатньо або навіть є надлишки. В інших регіонах гостро відчувається брак її. Часто навіть за умови забезпечення водою вона має низьку якість. Дощова вода розподіляється також не рівномірно. Так, в одних регіонах часто трапляються повені, а в інших — дощів практично не випадає.

Найбагатшими запасами прісної води володіє Російська Федерація. До регіонів з найбільшими відхиленнями якості питної води відносяться республіки Дагестан, Інгушетія, Калмикія, Карачаєво-Черкесія, Карелія і Татарстан, Алтайський і Приморський край,  Архангельська, Іванівська, Кіровська, Костромська, Рязанська, Смоленська і Ульяновська області. У Росії водні ресурси представлені в основному прісними водами поверхневого стоку і в меншій частці підземними. Води морів і океанів, солонуваті та солоні води, льодовики і сніжники - це резерви майбутнього.  На території країни є близько 3 млн річок, струмків і тимчасових водотоків, 2,7 млн ​​озер (26,5 тис. куб метрів прісних вод), сотні тисяч боліт, великі запаси підземних вод, близько 30 тис. водосховищ і ставків (місткістю 800 куб км).

 Однак розподілені водяні ресурси по території країни вкрай нерівномірно. Понад 71% об'єму річкового стоку припадає на райони Сибіру і Далекого Сходу і лише 8% (менше 3 м 3  / Рік на людину) - на європейську частину, де зосереджено до 80% населення і виробничого потенціалу

багатша водними ресурсами на одиницю площі Південна Америка(1). Друге місце посідає Європа(2), за нею йдуть Азія (3), Північна Америка (4) й Африка (5). Найгірше забезпечена водними ресурсами Австралія (6). Відомий гідролог Марко Львович поділяє їх на країни з високою, середньою, низькою та дуже низькою водністю.

2.1   Країни Європи

Більшість країн Європи (2) добре забезпечена водними ресурсами. Дефіцит води через кліматичні особливості відчувають лише південна та східна її частини. Наприклад, в Італії водні ресурси обмежені: річки невеликі, влітку міліють,деякі пересихають. А такі розвинені країни, як Данія, Німеччина, Нідерланди, домовляються про поставки чистої питної води зі Швеції. Найбільший гідроенергопотенціал  мають річки Скандинавських гір (зокрема, у Норвегії сконцентровано 1/3 всього потенціалу гідроенергії Європи) та Альп.

2.2   Азія

В Азії (3) знаходиться 36% світових запасів озерних та річкових ресурсів. Але в Азії перебуває 60 % населення Землі, і тому прісна вода дефіцитна в цьому регіоні. Так, наприклад, Гонконг, населення якого налічує близько 4 млн. чоловік, отримує воду по спеціальному трубопроводу з Китаю. Хронічний «водний голод» відчуває Токіо.

В Нью – Делі (Індія) або Фініксі питну воду дають погодинно, незважаючи на те що кожен рік тут випадає достатня кількість опадів . Тому що  кілька років тому чиновники ухвалили рішення відвести значну частину води від річок і водойм для зрошення полів.

Водні ресурси на території Азії розміщені вкрай нерівномірно. Найкраще ними забезпечені північні, східні та південні райони, у той час як дефіцит води відчувають центральні та південно – західні території. Найважливішими джерелами водопостачання є річки Росії (Об, Лена, Єнісей), Китаю (Хуанхе, Янцзи), Індії (Ганг), Пакистану (Інд), Багладеш (Іраваді), Іраку (Тигр), Туркменістану та Узбекистану (Амудар’я). Багаті на гідроенергоресурси річки Сибіру (Росія), плоскогір’я Декан (Індія), Тибету (Китай).

2.3    Країни Північної та Латинської Америки

Гостра нестача прісної води відчувається в Нью – Йорку, розташованому на берегах трьох річок і океану. Рівень нью – йоркських резервуарів поступово знижується.

Водні ресурси в США  розміщені нерівномірно: 60% їх припадають на східну частину (Міссісіпі з  притоками, Великі озера). Тут річки та озера використовуються для судноплавства, зрошення, водопостачання промисловості. Річки заходу багаті на гідроенергію. На них збудовано каскад ГЕС.

Водні ресурси Канади дуже значні: на країну припадає 15% прісної води світу. Річки Лаврентійської височини та Кордильєр порожисті, мають великі гідроенергопотенціал.

Водні ресурси Латинської Америки дуже значні, проте використовуються дуже мало. На близько 60% площі регіону знаходяться найбільші річкові системи світу: Амазонка, Парана, Оріноко. Гідроенергопотенціал річок залучений в господарське використання не достатньо. Його активне освоєння розпочалось в Бразилії на річці Парана.

2.4    Африка

Водні ресурси Африки (5) розподілені вкрай не рівномірно. На великих площах пустель та саван не вистачає води. Основним джерелом водопостачання є підземні води. Водночас Африка відома величезними річковими (Ніл, Конго, Замбезі, Нігер) та озерними (Вікторія, Таньганьїка, Ньяса) системами. Вони використовуються для зрошення, водопостачання населення, судноплавства, рибальства. Гідроенергопотенціал африканських річок великий, але використовується поки що лише на 1,5%.

2.5   Австралія та країни Океанії

Для Австралії та країн Океанії характерні обмеженість поверхневих водних ресурсів і багатство підземних вод. Єдина річка, що не пересихає протягом року  в Австралії, — Муррей. Вода цієї річки та її притоки Дарлінг використовується для зрошення Для потреб сільського господарства використовуються також артезіанські води.

ІІІ    Покращення забезпеченості катастрофічних територій Землі прісною водою

Головний шлях подолання проблеми — зменшення витрат води, особливо у сільському господарстві. Слід також знижувати водомісткість виробництва: запроваджувати маловодні та безводні технології. Одним з дієвих способів подолання регіонального дефіциту води є перерозподіл річкового стоку за допомогою спорудження каналів та водосховищ. Нині у світі побудовано й експлуатується понад 40 тис. водосховищ. Найбільше великих за площею водосховищ — У Північній Америці, Азії, та Європі. Проте цей шлях має свої недоліки: застій та цвітіння води, підвищення рівня ґрунтових вод тощо.

Необхідно широко запроваджувати  очисні споруди, хоча їх ефектність залишається невисокою. Здавна у районах з водним дефіцитом застосовували опріснення морської води. Але ці технології дорогі й глобально розв’язати проблему не спроможні. Перспективним шляхом подолання водного дефіциту може бути транспортування айсбергів.

 Скоротити  потребу у воді для зрошення в пустельних і напівпустельних областей і при цьому забезпечити зростаючий у всьому світі попит на продукти харчування можна, забезпечуючи ці області так званою «віртуальною водою» (привіз продуктів харчування до місця споживання еквівалентний доставці води). Віртуальна вода і торгівля нею допомогли вирішенню багатьох міжнародних спорів, викликаних нестачею води. Наприклад, експорт «віртуальної води» у вигляді продуктів до Йорданії знизив ймовірність виникнення конфлікту з сусіднім Ізраїлем.

Одним із найбільш ефективних і перспективних шляхів забезпечення прісною водою є опріснення солених вод Світового океану, тим більш, що великі площі посушливих і малозабезпечених водою територій прилягають до його берегів або знаходяться поблизу них. Промислове опріснення океанських і морських вод у приатлантичних країнах ведеться на Канарських островах, у Тунісі, Англії, на острові Аруба у Карибському морі, Венесуелі, на Кубі, в США.... На Україні опріснюючи установки використовуються у північно-західній частині Причорномор’я та Приазов’я. Опріснюючи установки функціонують також у деяких районах тихоокеанського узбережжя – у Каліфорнії. Високорентабельні опріснювальні установки з виходом 1-3 млн. куб. м води на добу проектується у Японії. Великими масштабами проводиться опріснювання солених вод в Індійському океані…

Слабо використовуються у світі підземні води. Тим часом у багатьох районах планети вони розташовані досить близько до поверхні, як правило, гарної якості. Навіть у пустелі Сахарі виявлені величезні запаси підземних вод, які обіцяють полегшити існування місцевих жителів.

Карта забезпеченості водою країн світу.

Червоним кольором виділені зони, де води, можна сказати, взагалі немає.

Жовтим – території з катастрофічною нехваткою води.

Зеленим – області з помірним забезпеченням води, але і тут кліматичні зміни в майбутньому можуть негативно вплинути на водних запасах.

Голубим – недостача води не відчувається або відчувається в незначній кількості.

Сірим – не вивчені області.

Висновок

Закінчився час, коли прісну розглядали як безкоштовний дар природи; ріст дефіциту, збільшення затрат на утримування і розвиток водного господарства, на охорону водойм роблять воду не лише даром природи, але й продуктом людської праці, сировиною у подальших процесах виробництва і готовим продуктом у соціальній сфері.

Найважливішим шляхом розв’язання проблеми нестачі прісної води є її охорона та оборотне використання (повторне використання відпрацьованої води після очистки). Але головним напрямом розв’язання цієї проблеми є максимальна економія води у промисловості, сільському і комунальному господарстві, зменшення забруднення поверхневих вод.

Щоб зупинити катастрофічне зниження якості прісних вод, людина зобов’язана змінити спрямованість своїх дій. Слід як найшвидше ізолювати природний водний цикл від антропогенного. Це припускає перехід на замкнуте водопостачання, на маловідхідну або навіть безвихідну технологію, яка супроводжуватиметься різким зниженням обсягів споживання води й очищення вод.

Запаси прісної води, як і раніше, великі. І все-таки не можна забувати, що в результаті нераціонального використання водокористування або забруднення вони можуть вичерпатись в кожному з районів світу. На жаль, кількість таких місць збільшується, при ньому охоплюються цілі географічні райони. 20% міського і 75% сільського населення світу не задовольняють свої потреби в прісній воді.

За даними UNICEF та Всесвітньої організації охорони здоров'я, наразі доступ до питної води мають 89% населення Землі. При цьому 783 млн як і раніше змушені користуватися забрудненими джерелами. Переважна їх кількість - близько 40% - проживають в Африці на південь від Сахари. Це саме той регіон планети, який демонструє найвищі темпи зростання населення. Слід замислитись чи не багато води ми використовуємо безцільно, що треба зробити для того, щоб річки й озера стали чистішими?

Список використаної літератури

1.     ГладковМ.О., Міхеєв О.В., Галушин В.М., Охорона природи. К.: «Вища школа», — 230с.

2.     Столярчук В.Вода //Біологія. Хімія —2004. — №40. —48с.

3.     Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., Водні, земельні та лісові ресурси світу. Харків. «Оберіг», — 303с.

4.     Водні ресурси світу: запаси, особливості розміщення та споживання. ua-referat.com

5.     Екологічне життя. – Земельні та водні ресурси Землі. —2012р.

6.     Химия окружающей среды. – Пер.с  анг./ Под ред.А.П.Цыганкова, – М.: Химия, 1982. – 672с.

7.     Василенко В.А. Водні ресурси для сталого розвитку / / ЕКО -2006, № 2, с. 128-142

8.      Гладкий Ю.Н., Лавров С.Б.  Економічна та соціальна географія світу: Підручник. - 4-е вид перероб і доп. - М.: Просвещение, 2004.-270 с.

9.     Атлас мира / Харьков. Издательство «Клуб семейного досуга»,2009, 176с.

10.  BestReferat.ru›referat-214102.html

11.    uk.wikipedia.org›wiki/Водні_ресурси

12.    ukr-tur.narod.ru›fisgeo/fismateryk/fispnamer/…

13.    gelendzhik.ws›content/view/127/41/1/29/

14.    geografica.net.ua›Статті›…_vodi_afriki/42-1-0-651

15.   www.best-country.org/australia/australia/water_source

16.   geografica.net.ua›news/transportuvannja_ajsbergiv…

17.   tsn.ua›svit/situaciya…prisnoyu-vodoyu…sviti-staye

18.  http://dialogs.org.ua/ru/periodic/page21781.html

19.  republic.com.ua›article/10581-old.html