уроки 7 клас

Дослід з рідким киснем 

Тема:    Оксиген. Кисень.  Поширеність Оксигену в природі  (7 клас)

Мета :   повторити класифікацію речовин;

 розвивати вміння розрізняти поняття «елемент» і «проста речовина» на прикладі  Оксигену і кисню;

дати відомості про відкриття кисню та його фізичні властивості;

сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форми роботи: виконання вправ, бесіда, розповідь

Методи:  інтерактивні технології «Мікрофон», «Спіймай помилку»

Обладнання:  таблиці «Кисень. Озон», «Вміст елементів в земній корі»,  періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва.

ХІД УРОКУ

I.                   Організація  класу

II.                 Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Діти, сьогодні ми почнемо знайомитися з найбільш розповсюдженим хімічним елементом, який утворює усім відому просту речовину, без якої неможливо уявити існування всього живого на планеті Земля. А назвати цю речовину ви зможете  відгадавши  загадку:

Я живу і не тужу,

З ким зустрінуся – дружу,

Ми удвох з моїм сусідом

Називаємось оксидом.

Друзями моїми стали

І метали, й неметали.

Феєрверк влаштую вмить,

Бо у мене все горить.

Я внизу у тропосфері,

Залечу в іоносферу.

Мною дихать – всяк мастак

Називають мене як?

Що це за хімічний елемент і яку просту речовину він утворює?

(Речовина кисень та елемент, що його утворює – Оксиген)

ІІІ.   Оголошення теми та мети уроку

Вчитель: Отже, тема нашого уроку «Оксиген. Кисень.  Поширеність Оксигену в природі. . Фізичні властивості.»

Давайте разом поміркуємо над задачами, які ми поставимо до  нашого уроку

(разом з учнями складаємо задачі  уроку, виходячи з теми).

Задачі:

скласти опорні схеми на  елемент Оксиген і просту речовину кисень;

історія відкриття кисню;;

з'ясувати фізичні властивості кисню;

фізіологічна дія кисню і поширення в природі.

Девізом нашого уроку будуть слова Я. А. Коменського: «Вважай нещасним той день або той час, в який ти не засвоїв нічого нового і нічого не додав до своєї освіти».

ІV.    Вивчення нового матеріалу

(складання опорної схеми)

    

Історія  відкриття кисню

 

Світовий пріоритет відкриття кисню належить Китаю. Китайський учений VIII ст. Мао-Хоа встановив наявність у складі повітря двох газів, один із яких мав властивість підтримувати дихання й горіння.

  В Європі кисень відкрили майже через 1000 років одночасно два видатні хіміки другої половини XVIII ст. — швед Карл Шеєле (1771) та англієць Джозеф Прістлі (1774). Однак К. Шеєле опублікував своє відкриття пізніше, ніж Дж. Прістлі. На одному з майданів міста Лідса вдячні англійці встановили бронзову скульптуру свого видатного співвітчизника.

І все ж таки головні особи в історії відкриття кисню не К. Шеєле і не Дж. Прістлі. Вони справді відкрили новий газ — кисень, але до кінця своїх днів залишалися ревними захисниками помилкової теорії флогістону. В історії відкриття кисню особливе значення мають праці французького вченого Антуана Лавуазьє. 1775 року він установив, що кисень — складова повітря, що Оксиген входить до складу багатьох кислот та інших речовин. Саме А. Лавуазьє дослідив кисень і створив кисневу теорію горіння, яка прийшла на зміну теорії флогістону. За період, що минув з того часу (понад 200 років), киснева теорія горіння не тільки не була спростована, а й дістала ще безліч підтверджень своєї правильності.

Фізіологічна дія кисню

Поширення в природі

 Оксиген — найпоширеніший хімічний елемент на Землі. Масова частка його в оболонці Землі (в атмосфері, гідросфері, літосфері) становить близько 52 %. У зв'язаному стані, тобто як хімічний елемент, Оксиген входить до складу води, піску, глини, гірських порід і мінералів. Він є у складі всіх речовин, з яких побудовані живі організми. Зокрема в організмі людини на вміст Оксигену припадає майже 65 %.

У вільному стані, тобто як проста речовина, кисень О2 є у повітрі. Масова частка його — 23 %, об'ємна — 21 %. Кисень міститься також у природних водах. Біохімічне очищення річкової та морської води відбувається за допомогою розчиненого у воді кисню.

У природі кисень відіграє особливу роль. Він виступає одночасно і як будівельник, і як руйнівник. Окиснюючи органічні речовини, кисень підтримує дихання, отже, й життя.

V.     Закріплення  знань

Вчитель: Я хочу вам теж запропонувати декілька цікавих завдань. І перше з них – гра «Спіймай помилку»:

    Молекула складної речовини кисень утворена двома атомами Оксигену.

    Кисень – газ без кольору, запаху, смаку, легший за повітря.

    Кисень вперше добув А.Лавуазьє.

    До складу води входить 89% кисню.

    Відносна атомна маса кисню – 8.

    Розчинений у воді Оксиген потрібний для життєдіяльності водних рослин і тварин.

    Кисень добре розчиняється у воді.

    Хімічний символ елемента Оксигену — O.

    Відносна атомна маса Оксигену — Аr(O) = 16.

    Валентність Оксигену в сполуках — 2.

    Хімічна формула простої речовини кисню — O2.

    Відносна молекулярна маса кисню — Мr(O2) = 32.

    Кисень розташований у 2 періоді VI групи.

      Озон за фізичними властивостями  не  відрізняється від кисню

    Обчислити і порівняти масову частку Оксигену  в фосфор (ІІІ) оксиді і хром (ІІІ) оксиді.

VІ. Рефлексія

Учитель: А тепер давайте висловимо думку про те, чи знадобиться вам та робота, яку ви провели при підготовці до уроку, ті навички, які ви отримали під час до уроку ….

—   Як ви вважаєте, чи досягли ми мети уроку?

—   Чи корисні вам будуть ці знання у майбутньому?

—   Що нового ви дізналися на уроці?

—   Чи все вам було зрозуміло?

—   Що виявилося складним для розуміння?

VІI.. Підведення підсумків уроку

Учитель: Діти! Слухаючи ваші відповіді я пригадала прислів’я “Без труда нема плода”. Всі потрудились на славу.

Ніщо в світі не вічно. Ріка змінює свій напрям. Десь з’являється щось нове, а щось відмирає. Але знання є вічними людськими цінностями.

Орацювати параграф у підручнику

Тема: Поширення Феруму в природі. Використання заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природніх умовах.

Мета: Закріпити знання про фізичні та хімічні властивості заліза; ознайомити учнів з поширеністю Феруму в природі, використанням заліза, цікавими відомостями про залізо; поглибити знання учнів про про хімічні явища на прикладі іржавіння заліза; познайомити учнів зі способами захисту від корозії; розвивати міжпредметні зв’язки; виховувати усвідомлення необхідності хімічних знань для повсякденного життя.

Тип уроку: засвоєння знань, умінь та навичок.

Форми роботи: фронтальна, випереджувальне домашнє завдання (прислів’я та приказки про залізо), ужитковий експеримент, бліц-опитування, історична довідка, відстрочена відгадка, естафета.

Обладнання: Періодична система, вироби з заліза (ложка, посуд, цвяхи,скріпка,тощо), набір реактивів для ужиткового експерименту.

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія, фізика.

Хід уроку.

І. Організація класу. Налаштування на позитив (посміхніться один одному)

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

Бліц-опитування:

·        Як класифікують речовини?

·        Як класифікують в свою чергу прості речовини?

·        Який метал один з найпоширеніших у природі?

·        Яку просту речовину він утворює?

·        Відносна атомна маса Феруму?

·        Порядковий номер?

·        Валентність?

·        Знаходження у ПС (група, підгрупа, період)? Показати!

·        Будова атома (заряд ядра, число протонів, електронів і нейтронів)?

·        Фізичні властивості заліза?

·        Хімічні властивості заліза?

·        Серед зазначених явищ укажіть фізичні та хімічні: а) витягування заліза в дріт; б) поява іржі на залізному предметі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Історична довідка. А чи знаєте ви що…

·        У Єгипті в період Давнього й Нового царства залізо спочатку застосовувалось в основному для ювелірних виробів – амулетів і прикрас. Ще в 14ст. до н.е. залізо вважалося дорогоцінним металом і з нього, як і з золота виготовляли прикраси. Залізо поряд із золотом і сріблом входило до складу данини, що платили скорені народи Ассирії в 9 ст. до н.е.

·        Тубільці Африки майже до середини 19 ст. вважали залізо дорожчим за всі метали. А жінки багатьох африканських племен носили на руках і ногах залізні кільця. Кількість залізних прикрас на жінці свідчила про багатства її роду. Відомі випадки, коли на весілля наречену так навантажували залізними прикрасами, що вона не могла рухатися без сторонньої допомоги. Мандрівники й мореплавці розповідали, що за один великий цвях тубільці  могли віддати кілька ярдів місцевої тканини, а за десяток залізних костилів моряки одержували десять свиней.

2. Відстрочена відгадка.

Діти перед вами на столі багато різних речей (вироби з заліза і яблуко, гранат). А як ви думаєте, що їх об’єднує? Так, всі вони виготовлені зі сплавів на основі заліза. А яблуко тут до чого?  Давайте спробуємо на протязі уроку дізнатися про це.

Як бачите, про залізо та його сплави знали дуже давно. Як використовують залізо в наш час, де воно поширене в природі, чому потреба у сплавах на основі цього металу щороку росте, ми і розглянемо на сьогоднішньому уроці. (Тема уроку на дошці)

ІV. Засвоєння нових знань.

1.Поширення Феруму в природі. Одержання заліза. (Вчитель у вигляді бесіди)

Ферум – один з найпоширеніших елементів в природі: 2 місце серед металів та 4 – серед усіх елементів. Зустрічається у вигляді руд (червоний залізняк, магнітний залізняк, пірит, тощо), а в чистому вигляді лише метеоритне залізо. Одержують залізо з руди на металургійних заводах у вигляді сплавів з вуглецем: чавуну і сталі. Залізо має дуже важливе значення для людини, оскільки у вигляді двовалентних йонів входить до складу гемоглобіну крові – речовини, що насичує живі тканини киснем. При недостачі заліза в організмі розвивається хвороба залізодефіцитна анемія. ЇЇ симптоми: швидка втомлюваність, головокружіння, знесилення організму. Поповнити запаси заліза можна споживаючи продукти, багаті на цей метал. Це: яблука, гранат, печінка(ось чому яблуко поряд з речами з заліза).

2.Випереджувальне д/з.

У народному фольклорі людей різних національностей досить часто зустрічаються висловлювання про важливість і значення заліза і його сплавів у житті людини. Вам було підготувати прислів’я та приказки про залізо та його сплави.

Наприклад:

«Скільки не бий по залізу, йому все дарма» (Азербайджанське)

«Терплячий навіть залізо розірве» (татарське)

«Людина міцніша за залізо, твердіша за камінь, ніжніша за троянду»(турецьке)

«З поганого заліза меча не викувати» (турецьке)

«Не гріте залізо не зігнеш» (українське)

«Залізо саме не стане м’яким» (корейське)

«Куй залізо, поки гаряче» (російське)

«Міцний як сталевий меч» (японське)

«»Про загублену сокиру завжди говорять, що вона була зроблена з доброго заліза» (корейське)

«Холодне заліза нема чого кувати» (сербське)

«У бою залізо дорожче, ніж золото» (татарське)

«Залізне здоров’я» (українське)

3.Руйнування заліза в природних умовах.

Залізо у вигляді чавуну та сталі (якщо тільки до сталі не додають спеціальні добавки) на повітрі за наявності вологи окислюються. Таке самочинне руйнування металів та їх сплавів під впливом навколишнього середовища називається – корозія (або іржавіння). А продукт такої реакції – іржа.

4Fe + 6H₂O + 3O₂ = 4 Fe(OH)₃

З рівняння реакції бачимо, що іржа – це продукт взаємодії заліза з водою і киснем. Унаслідок цієї взаємодії залізні вироби псуються і можуть зовсім зруйнуватися. За деякими даними, у 19 ст. від корозії загинула половина всього виробленого заліза.

4.Ужитковий експеримент.

Візьмемо 3 гвіздки, зачищені попередньо від іржі. Один з них покладемо у суху склянку, інший загорнемо у вологу ватку, а третій покриємо лаком для нігтів. Залишимо на деякий час і поспостерігаємо за утворенням рудої речовини (іржі) на їх поверхні. (Запропонувати провести такий же дослід вдома і описати спостереження).

5.Способи захисту від корозії.

Щоб захистити залізо від руйнівної сили ржавіння, розроблено різні способи боротьби з корозією:

·        покриття фарбами, лаками, емалями, смолами, антикорозійними оліями;

·        покриття іншими металами (нікелювання, оцинкування);

·        додавання спеціальних добавок (нержавіюча сталь);

·        додавання інгібіторів (сповільнювачів корозії).

·         

V. Закріплення знань.

 Застосування заліза.

Чавун, сталь і залізо – чорні метали – широко використовуються людиною в різних галузях. Поети здавна вихваляли чавун і сталь у своїх творах. Так О.С.Пушкін у «Мідному вершнику» писав:

Люблю тебя, Петра творенье

Люблю твой строгий, стройный вид,

Невы державное теченье,

Береговой ее гранит,

Твоих оград узор чугунный…

На сьогоднішньому та попередньому уроках ми згадували про застосування заліза.

Перед вами на столі речі, виготовлені зі сплавів на основі заліза. Спробуйте систематизувати свої знання про галузі застосування заліза і оформити у вигляді опорної схеми. (на кожен ряд роздаю аркуш паперу і фломастер, діти повинні записати галузі застосування заліза, передаючи аркуш з парти на парту у вигляді естафети).

Наприклад:

Кожен ряд представляє свій варіант роботи.

VІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Рефлексія.

Ви гарно попрацювали сьогодні на уроці. Чи збагатилися ваші знання сьогодні. Що нового ви дізналися на уроці (учні одним коротким реченням формулюють свою думку).

Домашнє завдання: параграф  у підручнику

Якщо залишився час!

Обчислити масову частку Феруму у його рудах (червоний залізняк, магнітний залізняк, пірит). Яку руду економічно вигідніше використовувати для добування заліза? Аргументуйте. (можна визвати 3-х учнів до дошки)





 

Тема:  Узагальнення знань з теми «Початкові хімічні поняття»

Мета:  узагальнити,  систематизувати  і поглибити знання про початкові хімічні поняття(атом, молекулу, йон, хімічний елемент, хімічна формула, валентність, відносна молекулярна маса, масова часка);

Розвивати вміння складати формули речовин за валентністю і визначати валентність за хімічною формулою; розв’язувати задачі на обчислення масової часки елемента в речовині та виведення формули речовини за масовою часткою елемента; розвивати просторове та асоціативне мислення;

Формувати та коригувати хімічну мову, сприяти виробленню активної життєвої позиції, виховувати культуру спілкування.

Тип уроку: узагальнення та систематизація

Методи та прийоми: фронтальне опитування, виконання вправ, бесіда, ігрові моменти  «Мікрофон»,  «Вибери вірну відповідь», «Допоможи»)

Очікувальні результати:  ;

Учень   дає визначення   хімічному елементу, атому, молекулі, йону, валентності, хімічній формулі;

Розрізняє  чисті речовини і суміші, прості речовини метали й неметали; позначення відносної атомної, молекулярної мас, масову часку хімічного елемента;

Пояснює будову атомів хімічних елементів, зміст хімічної формули;

Аналізує якісний та кількісний склад простої і складної  речовини за її хімічною формулою;Обчислює відносну молекулярну масу речовини за її хімічною формулою, масову часку хімічного елемента за формулою речовини ;

Усвідомлює особисту відповідальність за набуті знання.

Хід уроку

І.  Організація класу

ІІ.   Мотивація навчальної діяльності

Навіщо нам вивчати хімію?

Для того, щоб:

·        Знати склад, будову, властивості речовин;

·        Знати умови й способи перетворення одних речовин в інші та залежність властивостей речовин від складу й будови;

·        Безпечні правила поводження з речовинами;

·        Розуміти, які проблеми виникають у людей, які не  дотримуються правил безпечної поведінки при використанні хімічних речовин;

·        Свідомо ставитись до свого здоров’я;

·        Бути здоровим і впевненим у собі.

ІІІ.    Актуалізація опорних знань

Повторимо теоретичні питання за запитаннями (додаток 1). Вправа «Мікрофон».

Ми сьогодні більш детально повторимо складні речовини.

Дайте відповіді на запитання, відповідь на яке розпочинається на одну із букв слова «Складні»:

     1.            Елемент – цар живої природи (Карбон)

     2.            Елемент – цар неживої природи (Силіцій)

     3.            Вода в твердому стані (Лід)

     4.            Англійський фізик і хімік, який запропонував поняття «атомна маса» (Дальтон)

     5.            Метал, який за часів Петра І був дорожчий за золото (алюміній)

     6.            Назва хімічного елемента, яким збагачена морська капуста (Іод)

     7.            Назва хімічного елемента, який утворює просту речовину азот (Нітроген)

ІV.         Повторення вивченого

     1.            Знаючи валентність скласти формули складних речовин:

Na,  Ca,   Al  з   O,  N,  Cl

     2.            На столах знаходяться формули складних речовин – оксидів. Визначити валентність елементів в оксидах і пояснити правило визначення валентності:

Al₂O₃,     CaO,       Fe₂O₃

     3.            Обчислити і порівняти масові частки металів в   даних оксидах. Знайти масові співвідношення елементів.

     4.            Які ви знаєте елементи з постійною валентністю, що завжди:

А)   І

Б)    ІІ

     5.            Масові частки елементів у складі речовини становлять:

А)     Карбону – 75% і Оксигену – 25%;

Б)     Гідрогену – 5% і Флуору – 95%

В)    Силіцій – 46,67% і Оксиген – 53,33%

Вивести формули сполук.

     6.            (Додаткова задача:  Гідрогену – 1,25%,  Фосфору – 37,25% і Оксиген – 61,5%. Вивести формулу сполуки).

IV.    Заключна частина уроку

4.1       Підбиття підсумків уроку    (додаток 2)

4.2       Рефлексія

—   Чим ми займались на уроці?

—   Чи досягли ми очікувальних результатів? Чому ви так вважаєте?

—   Які питання виявились важкими?

—   Над чим потрібно це попрацювати?

          4.3     Домашнє завдання

                     Підготовитись до контрольної роботи.

Додаток 1

Повторення теоретичного матеріалу:

     1.            Наука, що вивчає речовини та їх перетворення називається……..

     2.            Як араби називали хімію…….

     3.            Найменша частинка речовини, що зберігає властивості речовини називається…..

     4.            Частинка, що складається з позитивно зарядженого ядра й електронів, які заповнюють простір навколо ядра  називається….

     5.            Хімічний елемент – це……….

     6.            Найлегший елемент  - це…..

     7.            Найпоширеніший елемент на Землі – це…….

     8.              Заряджені одно- або багатоатомні частинки називаються……..

     9.            Позитивнвні   йони називаються……

10.            Негативні   йони називаються…..

11.            Чи існують у природі абсолютно чисті речовини?

12.            Речовини, які складаються з атомів одного елемента  називаються…..

13.            Речовини, які складаються з атомів різних хімічних елементів  називаються…..

14.            Умовний запис складу речовини за допомогою хімічних знаків та індексів називається….

15.            Число у формулі речовини, яке  вказує на кількість атомів кожного елемента в молекулі називається…….

16.            Відносна атомна маса Хлору становить…..

17.             Відносна атомна маса Гідрогену  становить…..

18.            Відносна атомна маса Феруму становить…..

19.            Відносна атомна маса Сульфуру становить…..

20.            Відносна атомна маса Оксигену становить…..

21.            У  скільки разів Сульфур важчий за Оксиген?

22.            У скільки  разів Гідроген легший за Сульфур?

Додаток 2